Євгеній Харлампійович Чикаленко р. 9 декабрь 1861 ум. 20 июнь 1929

Материал из Родовод.

Запись:307323
Перейти к: навигация, поиск
Род Чикаленки
Пол мужчина
Полное имя
от рождения
Євгеній Харлампійович Чикаленко
Родители

Харлампій Чикаленко [Чикаленки] р. 1831 ум. 1871

Олена Краєвська [Краєвські]

Вики-страница wikipedia:uk:Чикаленко_Євген_Харламович

События

9 декабрь 1861 рождение:

рождение ребёнка: Ганна Евгеньевна Чикаленко [Чикаленки] ум. 1964

рождение ребёнка: Вікторія Євгеніївна Чикаленко [Чикаленки]

брак: Юлия Николаевна ? (Чикаленко) [?]

рождение ребёнка: Іван Євгенович Чикаленко [Чикаленки]

рождение ребёнка: Петро Євгенович Чикаленко [Чикаленки]

1888 рождение ребёнка: Лев Евгеньевич Чикаленко [Чикаленки] р. 1888 ум. 1965

20 июнь 1929 смерть:

Заметки

Євген Харлампович Чикаленко походив із Степової України. Довгий час Степова Україна – Херсонщина й Катеринославщина, колись запорозькі володіння, не брала помітної участі в українському національному відродженні, а ось саме на переломі 70-80-х років дала вона українському письменству і мистецтву ряд блискучих діячів, це були творці українського театру: Марко Кропивницький і брати Тобілевичі (Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський і Опанас Саксаганський). Тоді ж таки дала вона Україні й їх земляка та приятеля – Євгена Чикаленка.

Сам Є. Чикаленко виводив свій рід з Полтавщини, але напевне знав лиш, що його дід, Іван Годорожій-Чикаленко, родився в кінці XVIII століття в запорозькому зимівнику на річці Саксагані, в пізнішій Катеринославщині. Батька його, Михайла, вбили москалі, можливо, при руйнуванні Січі в 1775 році. Коли ж землю, на якій стояв зимівник Чикаленкового прадіда, цариця Катерина II подарувала графу Канкрину, то прабабка Є. Чикаленка з малими дітьми переїхала на Херсонщину, де запорожцям та їх родинам уряд відвів землю для поселення.

Дід Є. Чикаленка, Іван, став, як виріс, козаком Бузького козачого війська, що його сформував російський уряд з колишніх запорожців ще в 1784 році. Він дослужився всього до рангу урядника (підхорунжого), мабуть, тому що не схотів переселятись на Кубань, куди було переведено в 1792 році бузьких козаків, і залишився жити на Херсонщині. Його сестри повиходили заміж за сусідських поміщиків, а він сам одружився у селі Перешорах (Ананіївського повіту) з дочкою місцевого землевласника Бана, виселенця з Румунії, і взяв за нею в посаг 150 десятин землі, отже, став сам невеликим поміщиком. Він зазнав поваги серед місцевого населення, як панів, так і селян, був незмінно багато років титарем у Перешорській церкві, і до кінця віку приходив до церкви в синьому козачому жупані. Помер він 1850 року, проживши 76 літ. Він завів дуже гарне скотарське господарство, яке потім провадили його син і внук – наш письменник і діяч – аж до 1918 року. Іван Чикаленко, вивчивши своїх двох синів Петра і Харлампія добре читати й писати, влаштував їх на службу в Ананіївському повітовому суді, де вони й дослужились до права на дворянство. Харлампій Чикаленко оженився в 1858 році з панною Оленою Краєвською, дочкою поляка-судовика Каєтана Краєвського і матері-українки Варвари Горієнко з Херсонщини.

9 грудня 1861 року у подружжя народився другий син, Євген, якому судилося прославити весь рід Чикаленків. Перший син Іван родився в 1860 році, а дочка Галя – в 1864, обидвоє померли в молодому віці. Харлампій Чикаленко був добрий господар; він прикупив землі ще 900 десятин і завів господарство на ширшу ногу, покинувши службу в суді. Він дбав, щоб дати дітям добру освіту, але не встиг вивести їх сам в люди, бо помер 1871 р. ще в молодому віці, на 41 році життя. Діти залишились під опікою свого дядька, Петра Івановича Чикаленка. У «Спогадах», виданих уже на еміграції, розповідає Є. Чикаленко докладно про свої дитячі роки. Родинні обставини були не дуже веселі. Мати зовсім не цікавилась господарством і нудилась на селі. Своїм вихованням (вона скінчила французький пансіон в Одесі) і звичками вона була чужа серед оточення, в якому довелось їй жити в Перешорах; вона не ладила з чоловіком і, нарешті, покинувши Перешори, переїхала жити до повітового міста Ананіїва, куди до неї привозили дітей на побачення. Щоб мати в домі господиню, батько запросив до себе свою сестру Євдокію, заміжню за хорунжим Азовського козачого війська Бачієм, з дочкою Настею. Але ні тітка, ні батько, увесь час зайнятий то службою, то господарством, не приділяли надто багато уваги дітям, і ті, особливо хлопці, жили самовільно, без особливої опіки й ласки з боку старших, але в достатках і на лоні розкішної степової природи, придивляючись до господарства, до хліборобської праці, до життя чабанів з їх отарами серед широкого вільного степу. Той степ полюбив Є. Чикаленко на все життя, і в його «Спогадах» сторінки, де він малює степову природу, належать до найкращих описів степу в нашій літературі, поруч із знаменитими малюнками Гоголя, Мирного й Коцюбинського.

Кононівка та Євген Чикаленко

Місце для табору вибрали не випадково. Адже село Кононівка унікальне. Саме тут перетинаються Полтавська, Черкаська, Чернігівська та Київська області. Саме тут Михайло Коцюбинський написав новелу "Intermezzo" і присвятив цей твір не людині, а... кононівським полям! (Тож варто прочитати цю новелу та уявити, якої краси це місце). Маєток у Кононівці мав Євген Чикаленко – громадський діяч та меценат межі 19–20 ст. На свої кошти він видавав українські газети та книги, матеріально підтримував багатьох письменників, фінансував будівництво гуртожитку при Львівській політехніці. "Слова Євгена Чикаленка є актуальними й сьогодні, – зазначає Віктор Згуровський. – Багато хто з нас любить Україну до глибини всієї душі й мало хто – до глиби власної кишені". І саме до маєтку Євгена Чикаленка приїздили працювати й відпочивати Іван Франко, Володимир Винниченко, Михайло Грушевський і вже згаданий Михайло Коцюбинський.

Багато корисного у сільськогосподарську науку і практику вніс агроном і власник Є.Х.Чикаленко. Для того, щоб селяни познайомилися з передовим досвідом, він написав і видав власним коштом шість популярних брошур, у яких вчив і паровому обробітку ґрунту, і добору якісного насіння, і внесенню добрив, і науково-обґрунтованим сівозмінам. З 1900 року, придбавши у селі Кононівці маєток, він багато зробив для просвіти селян, дав їм чимало знань, практичних навичок.

Чикаленко Евгений Харлампиевич - личный дворянин

Чикаленко Мария Викторовна - жена личного дворянина


Ближайшие предки и потомки

Деды
N. ... Бан
рождение: с.Перешори, Ананіївського повіту, донька землевласника родом з Румунії
брак: Іван Годорожій-Чикаленко
Каєтан Краєвський
национальность: поляк
профессия: судовик
Варвара Горієнко
национальность: украінка з Херсонської губернії
Деды
Родители
Родители
 
== 3 ==
== 3 ==
Дети
Оксана Линтварева (Чикаленко)
рождение: 16 ноябрь 1908, Харків
брак:
Ганна Евгеньевна Чикаленко
брак: Зігмунд Келлер , Російська імперія
смерть: 1964, Тюбинген, ФРГ
Дети
Внуки
Ирина Львовна Чикаленко (Стахевич)
рождение: 1918, Арыся
смерть: октябрь 1999
Внуки

Личные инструменты
Генеалогические исследования в архивах Украины
Ваш Е-адрес*
Ваше имя*
Ваша фамилия*
Почтовый индекс места проживания ваших предков в Украине*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»
На других языках