ВНИМАНИЕ! ПРОЧТИТЕ ЭТО ОБРАЩЕНИЕ!!!

І Лопаткін ум. 1919

Материал из Родовод.

Запись:945939

Род	Лопаткіни
Пол	мужчина
Полное имя от рождения	І Лопаткін
Родители ♀ Фесенко (Лопаткіна) [Фесенки] ♂ Лопаткін [Лопаткіни]

События

1919 смерть: Піщане, Переяславський повіт, Полтавська губернія, УСРР

Заметки

Дізнавшись про розстріл Антона Шарого, 1-й полк під командуванням двоюрідного брата Шарого Лопаткіна підняв бунт і вирушив громити більшовиків. Загинув Лопаткін під селом Піщане.

Протягом десятиріч про комбрига Шарого (Богунського) мовчали - мовляв, такого не було. Всю його родину – братів і сестер – у 1920-х роках було заарештовано і відправлено на Соловки.

Опираючись на розповідяхколишнього члена переяславського повітвиконкому Палатного, автор повідомляє, що після того,коли у Переяславі довідалися про наближення до міста полку під командуванням Лопаткіна, булоприйняте рішення вислати назустріч повстанцям делегацію для угамування Лопаткіна. До складугрупи увійшли: Іван Луценко, Макар Одинець і сам Палатний. Зустріч із колишнім червонимкомандиром відбулася біля села Хоцьки, але результатів переговори не дали жодних – Лопаткінбув категорично налаштований будувати більшовицьку, але не комуністичну Україну. Членделегації Макар Одинець відразу ж заявив про свою підтримку такої позиції, а про долю І.Луценката Палатного між повстанцями розгорілася суперечка – частина з колишніх бійців О. Богунськоговисловлювалася за розстріл, а частина пропонувала залишити делегатів вживих, як українців, щопізніше зможуть самі розібратися та виправити свої помилки. Так обидва прихильникирадянського ладу в обозі лопаткінців добралися до Переяслава, а оскільки опору повстанцямвчинено не було, то й І.Луценка та Палатного вони відпустили. У той же час ходили чутки прозвернення Лопаткіна до Д.Зеленого з пропозицією про об’єднання, але отаман не погодивсяприйняти полк у якості окремої бойової одиниці. Він погоджувався прийняти лише козаківЛопаткіна. Після провалу переговорів із Д. Зеленим, Лопаткін вивів свої підрозділи з Переяслава.Разом із лопаткінцями з міста зник і Макар Одинець, який з’явився у Переяславі вже після приходуденікінців, як командир антиденікінського повстанського загону. Про ці події згадував А. Бицюра,який стояв у селі Ташань разом із рештками кінноти Мичуди. Він стверджував, що М. Одинець,побитий, ледве вирвався від лопаткінців. Доля самого Лопаткіна була сумною: у селі Домонтовона чолі невеликого загону в 30-50 вершників, вочевидь, намагаючись переправитися через Дніпро,він був оточений прорадянським загоном під командуванням Гайдамаки. Не бажаючи здаватися,колишній командир полку в бригаді О. Богунського покінчив життя застрелившись із револьвера.

В начале мая на тайном собрании заговорщиков в Переяславе был принят новый общий план восстания и штурма Киева, который поддержали атаманы Зеленый, Богунский и Грудницкий, комполка Лопаткин, политик Хрусталев-Носарь. Но 12 мая этот план был сорван арестами заговорщиков в Киеве и Переяславе, расстрелом Хрусталева-Носаря. Лопаткин, подняв свой полк, прибыл в Переяслав — освобождать Хрусталева, которого уже не было в живых. Как уже отмечалось, чекистами был задержан связник между Зеленым и повстанческим подпольем в Киеве. Заговорщики, немедленно арестованные сотрудниками ЧК, собирались поднять восстание в столице в момент, когда армия Зеленого снова подойдет к Киеву.

http://www.e-reading.club/chapter.php/1036724/8/Savchenko_-_Atamanschina.html

Уже 8 серпня 1919 р. командувач Дніпровської воєнної флотилії А. Полупанов доповідав, що отримав повідомлення від канівського воєнкома Федоренка про повстання в 1-му Золотоніському полку бригади Богунського, який під командуванням І. Лопаткіна почав рухатися на з’єднання з отаманом Д. Зеленим.