ВНИМАНИЕ! ПРОЧТИТЕ ЭТО ОБРАЩЕНИЕ!!!

Федора Богушівна Боговитин (Пронська)

Материал из Родовод.

Запись:764126

Род	Боговитини
Пол	женщина
Полное имя от рождения	Федора Богушівна Боговитин
Смена фамилии	Пронська
Родители ♂ Богуш Боговитинович Боговитин [Боговитини]

События

рождение ребёнка: ♀ Єлизавета Семенівна Гальшка Пронська (Зборовська) [Пронські] ум. ок. 1581?

рождение ребёнка: ♀ Марухна Семенівна Пронська [Пронські]

рождение ребёнка: ♂ Юрій Семенович Пронський [Пронські]

брак: ♂ Семен Глібович Фрідріх Пронський [Пронські] ум. 1555

Заметки

Дід твій, Фрідріх, воєвода київський, був одружений на дочці Богуша Боговитиновича, скарбника Великого князівства Литовського, великої людини, досить шанованої іноземними государями. Сестра її спочатку була дружиною Тенчинського, воєводи краківського, а потім за віленським князівським воєводою Радзивіллом. Від нього, з волі Божої, народила вона Іоанна, який помер у Данії, і ясновельможних князів Слуцьких, а саме: Георгія, Симона та Олександра.

Зятем цього діда твого був славетніший сенатор вашого королівства п. Іоанн Зборовський, каштелян гнізненський, сили якого добре прислужилися королеві Стефану Баторію в Гданській битві.

http://litopys.org.ua/mlytvyn/mlyt01.htm#f1

Був одружений з Федорою Богушівною Боговитиною.

http://litopys.org.ua/dynasty/dyn34.htm

В XV и первой половине XVI веков Берестечко принадлежало Боговитиним, которые, как полагают, произошли от древнерусских князей Крокоткив. В 1544 году Федора Богушивна Боговитина вышла замуж за киевского воеводу Фридриха Глебовича Пронского и как приданое внесла Берестечко в дом южнорусских князей Пронских, которые происходили из дома Святого Владимира. Фридрих (Семен) Пронский (умер в 1555 году) был житомирским старостой (1538-1539 г.), брацлавского и винницким старостой (1540-1541 г.), воеводой (1544-1555), чернобыльским правителем (1549-1555 г. ). Был отцом четверых детей: Ежи, Александра, Марухно (Маруха) и Галшки.

Как видно из хозяйственной люстрации 1545 года, владельцы Берестечко обязывали своих людей идти на строительство перемильськои башни, доставляли для этого необходимые материалы. Как, впрочем, и на замочную огородную в Луцке. Брали они на это по одному грошу с воза от каждого хозяйства.