| ВНИМАНИЕ! ПРОЧТИТЕ ЭТО ОБРАЩЕНИЕ!!! |
Константин Михайлович Мокиевский ум. 1709
Материал из Родовод.
| Род | Мокиевские |
| Пол | мужчина |
| Полное имя от рождения | Константин Михайлович Мокиевский |
| Родители | |
| Вики-страница | wikipedia:uk:Костянтин_Мокієвський |
События
рождение: Корона Польська, Річ Посполита
рождение ребёнка: ♀ Анна Константиновна Мокиевская (Мирович) [Мокиевские]
брак: ♀ Анастасия Михайловна Зеленская (Мокиевская) [Зеленские] ум. 1695
1709 смерть: Малороссия, Российская империя
Заметки
Мокіє́вський (Моке́вський) Костянти́н Миха́йлович (? — 1709) — козацький політичний діяч. Двоюрідний брат І. Мазепи, полковник київський (1691—1708), полковник чигиринський (1708—1709), хоробрий полководець («руський Гектор», як його називає в своєму панегірику «Алкід Руський» 1695 р. П. Орлик) і щедрий меценат української Церкви.
Костянтин Мокієвський походив з родини білоцерківської шляхти. Матір гетьмана Івана Мазепи також була з роду Мокієвських, світське ім'я її було Марина.
Київським полковником Мокієвський призначений І. Мазепою у 1691 році. Разом з полком брав активну участь майже у всіх воєнних акціях Гетьманщини. Так, як повідомляє Літопис Величка, влітку 1692 року його козаки були мобілізовані на відсіч кримської орди[2]. А у 1693 році козаки Київського полку разом з полком Семена Палія під Очаковом вбили 200 татар, взяли у полон 90 ординців і трьох їхніх старшин, та захопили 15 тисяч овець та 240 волів.
1695 року полковник Київський заселив село Макіївку, яке належало родині Мокієвських—Мировичів до 1915 року.
У 1708 році І. Мазепа призначив свого родича Чигиринським полковником. В 1708—1709 Мокієвський в ранзі наказного гетьмана виконував дипломатичні доручення Мазепи на Запорожжі та в Криму. Помер Костянтин Мокієвський у 1709 році.
Що стосується нащадків, то у К.Мокієвського була єдина донька Ганна, заміжня за Василем Івановичем Мировичем. Після його заслання до Сибіру, Ганну Костянтинівну разом з дітьми відправили на постійне проживання в Тобольськ. Її єдиний син Іван Васильович Мирович був каптенармусом Сибірського гарнізону в 1747 році, прапорщиком у 1763—1764 роках у Кузнецовську і в Україну більше не повертався
З цього погляду особливий інтерес мають такі акти українського уряду, як універсали Гетьмана полковникам київському — К. Мокіевському і ніженському — С. Забілі в листопаді 1691 р. Обидва універсали майже аналогічного змісту; можливо, що такі універсали були послані й до інших полків. Отже, можна думати, що цей універсал поширювався на всю Гетьманщину. 1691 р. був дуже неспокійний у взагалі неспокійному кінці XVII ст. Навала сарани в 1690 р. і зв’язані з нею дорожнеча й голод на Гетьманщині викликали ряд заворушень і серед поспільства, і серед козацтва. Зокрема велике «роптаніе» було в Київському полку на полковника К. Мокієвського; те саме було і в полках Лубенському, Полтавському та інших. Заколоти виникли також у козацькому війську. Навіть в охочепіхотному полку «почали они (полчани)... непристойные легкомысности всчинати и сотников своих без... вЂдома (гетьманського) самоволством c уряду поскидали». Уряд суворо приборкував ці заворушення.
Киевская Воскресенская церковь располагается на территории цитадели Киевской крепости (Январского восстания, 27). Была построена в 1701 - 1705 годах (по другой версии в 1696–1698 гг.) на месте старого деревянного храма. Этот памятник архитектуры возводили в стиле украинского барокко. Средства на строительство этого культового сооружения предоставил киевский казацкий полковник Константин Мокиевский. До 1786 года Воскресенская церковь относилась к Лавре, после была передана епархиальному ведомству.
Существующее каменное здание Воскресенской церкви выстроено на средства киевского казацкого полковника Константина Мокиевского между 1696 — 1898 годами. При осаде Азова он был наказным гетманом, но недовольные казаки свергли его, и потребовалось вмешательство гетмана Мазепы (его родственника), чтобы восстановить полковника в должности.
Ближайшие предки и потомки
брак: ♂ Константин Михайлович Мокиевский
смерть: 1695
