Василь Миколайович Іванис р. 3 апрель 1888 ум. 28 сентябрь 1974

Материал из Родовод.

Запись:701644
Перейти к: навигация, поиск
Род Іваниси
Пол мужчина
Полное имя
от рождения
Василь Миколайович Іванис
Родители

Микола Потапович Іванис [Іваниси]

Марія Степанівна Болотенко [Болотенки]

Вики-страница wikipedia:uk:Іванис_Василь_Миколайович

События

3 апрель 1888 рождение:

28 сентябрь 1974 смерть: Канада

Заметки

Іванис Василь Миколайович (псевд. — О.Болотенко) — (*3 квітня 1888, станиця Настасівська, Кубань — †28 вересня 1974, Канада) — економіст, інженер-технолог, історик, педагог, політичний та громадський діяч Кубані. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, член Українського історичного товариства, Української вільної академії наук.

Народився в станиці Настасівська Кубанської області (нині Краснодарського краю, РФ). Початкову освіту здобув у 1896—1904 роках, коли проживав у кубанських станицях Настасівська, Полтавська, Слов'янська (нині м. Слов'янськ-на-Кубані в Краснодарському краї, РФ), які були заселені переважно українцями. Середньотехнічну освіту здобув у 1904-08 роках у школі в Ростові-на-Дону. Продовжив навчання спочатку в Московському комерційному інституті, а згодом (1911-15 рр.) — у Донському політехнічному інституті в Новочеркаську.

Народився Василь Іванис у 1889 р. в станиці Настасіївській Темрюцького відділу на Кубані. Батько його Микола Потапович та мати Марія Степанівна (в дівоцтві Болотенко) походили з давніх козацьких родів. Виростав Іванис в українському середовищі, бо в ті часи всі козаки та їхні старшини розмовляли української мовою.

В роки Першої світової війни у 1915 році відвідував прискорені курси в Михайлівській артилерійській школі в Петрограді, після закінчення яких був командирований офіцером на Кавказький фронт. Невдовзі направлений на військовий завод на Донщині, де працював інженером. 1918-20 — член Кубанських рад, міністр торгівлі та промисловості, прем'єр Кубанського уряду.

У 1920-48 роках на еміграції в Чехословаччині, Польщі, Німеччині. Від 1927 року — професор Української господарської академії в Подєбрадах, від 1932 — професор Українського технічно-господарського інституту в Німеччині. Одночасно впродовж восьми років головував у Союзі інженерів емігрантів та був головним редактором часопису «Український інженер», що виходив у Празі (Чехословаччина). Співпрацював з Українським науковим інститутом у Варшаві, який видав дві його монографії.

Від 1948 року проживав у Канаді. Викладав у вищих навчальних закладах, був інспектором українських шкіл у Східній Канаді, співпрацював із різними науковими та громададськими організаціями, займався науковою роботою. Заступник голови НТШ в Канаді.

Особливу роль у тих подіях зіграв останній Прем'єр-Міністр Кубанської Народної республіки та Верховний отаман Кубанського козачого війська Василь Іванис. Десь на початку 1920 року, в Криму, до Василя Іваниса прийшли два старезних діди-запорожці. Знаючи, що у козаків виникли фінансові проблеми, розповіли про золото Гетьмана П.Сагайдачного, надійно схованого серед руїн Ольвії. Скарб захищало сильне закляття, накладене козаками-характерниками. Існує кілька орієнтирів, спираючись на які, рано вранці, можна знайти місце, де лежить золото. В обстановці підвищеної секретності, вирішили відправити на Парутине десант. На жаль, не знали, що серед них був агент ЧК, завербований під загрозою розстрілу сім'ї... Він і повідомив червоних про акцію.


Ближайшие предки и потомки

Личные инструменты
Генеалогические исследования в архивах Украины
Ваш Е-адрес*
Ваше имя*
Ваша фамилия*
Почтовый индекс места проживания ваших предков в Украине*
Capcha*

Reload
the service is provided by Genealogical Society «Ridni»
На других языках