ВНИМАНИЕ! ПРОЧТИТЕ ЭТО ОБРАЩЕНИЕ!!!

Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.

87.2% Complete

— Join the discussion — The fundraising round — The Rodovid Foundation —

Георгий Петрович Алексеев р. 1834 ум. 1914

Материал из Родовод.

Запись:567661

Род	Алексеевы
Пол	мужчина
Полное имя от рождения	Георгий Петрович Алексеев
Родители ♂ Петр Дмитриевич Алексеев [Алексеевы] ум. 1837 ♀ Варвара Ильинична Запорожская [Запорожские]

События

1834 рождение:

рождение ребёнка: ♀ Ольга Георгиевна Алексеева [Алексеевы]

рождение ребёнка: ♀ Вера Георгиевна Алексеева [Алексеевы]

брак: ♀ Єлизавета Ангеліна Петрівна де ла Героньє (де ла Героньєр) [Героньє]

1914 смерть:

Заметки

Сын Д.Л.Алексеева Пётр Дмитриевич (?-1837) в 1829 г. женился на Варваре Ильиничне Запорожской, дочери лубенского помещика Ильи Ивановича Запорожского. От этого брака родился Георгий Петрович Алексеев (1834-1914) – наиболее известный представитель екатеринославской ветви рода Алексеевых, знаковая фигура рассматриваемого здесь «микроконтекста». Г.П.Алексееву было всего 3 года (1837), когда умер его отец. Как свидетельствует «вводный лист» 1851 г., Георгий Петрович унаследовал Котовку, Хвощевую, Еленскую, Заплавскую и хутор Осокоровщину – всего 14883 десятины земли и 1453 крепостных мужского пола.

http://ru.museum.dp.ua/article0305.html

У 1829 р. губернський секретар П.Д. Алексєєв одружився з Варварою Іллівною Запорозькою — донькою полтавського поміщика Іллі Івановича Запорозького. Вінчання відбулося в Андріївській церкві села Засулля Лубенського повіту Полтавської губернії. Від цього шлюбу народився Георгій Петрович Алексєєв (1834 – 1914) — найбільш відомий представник катеринославської гілки роду Алексєєвих. Він рано лишився батька — Петро Дмитрович помер у 1837 р., коли синові виповнилося лише 3 роки. Від батька Георгій Петрович успадкував родовий маєток Котовку, села Фощове, Єленське, Заплавське та хутір Осокоровщину. Всього землі було 14883 десятини і 1453 кріпаків чоловічої статі. Як представник катеринославської дворянської еліти того часу, Г.П. Алексєєв здобув вищу освіту в Харківському університеті, який він закінчив у 1856 р. зі ступенем кандидата. Службову кар’єру Георгій почав у квітні 1856 р. в чині колезького секретаря. Просуваючись щаблями “Табелі про ранги”, у 1862 р. він став камер-юнкером Двору, у 1866 р. — надвірним радником, у 1870 р. — колезьким радником, у 1874 р. — камергером Двору. Закінчив свою кар’єру Георгій Петрович гофмейстером Двору і тайним радником. У вересні 1874 р. дворянство Катеринославщини обрало його своїм предводителем. У такий спосіб Г.П. Алексєєв продовжив родинну традицію, зокрема наслідував своєму дідові Дмитру Ларіоновичу Алексєєву, котрий неодноразово обирався губернським предводителем дворянства. Як його дід і батько, енергійний і діяльний Георгій Петрович брав активну участь у громадському житті Катеринославщини. У 1862 р. його було обрано почесним опікуном катеринославського повітового училища, а потім і катеринославської губернської гімназії. Окрім того, він був почесним опікуном училища св. Катерини в Петербурзі і петербурзького опікунського присутствія. Г.П. Алексєєв досить відповідально ставився до піклувальної та благодійницької діяльності — постійно робив грошові та харчові пожертви на користь училища та гімназії, надавав значні кошти на придбання книжок для бібліотек цих закладів, стежив, щоб піклувальні гроші використовувалися за призначенням. Благодійницька діяльність Георгія Петровича розповсюджувалася й на церкву. У 1884 р. він подарував церкві у Котовці духовну літературу, ікони тощо. Він ніколи не відмовляв проханням місцевого котовського священика Порфирія Базарянинова — досить примітної особистості, не позбавленої дослідницького хисту [2, Арх. – 38457].

За свою службу і громадську діяльність Г.П. Алексєєв неодноразово нагороджувався, зокрема орденами св. Анни III ст. (1865), II ст. (1867), II ст. з імператорською короною (1869), Владимира III ст. (1874) та ін. У 1913 р. Георгій Петрович був присутній на грандіозному святкуванні 300-річчя Дому Романових. Г.П. Алексєєв одружився з француженкою Єлизаветою — Ангеліною Петрівною гра- финею де-ла-Геронієр. У подружжя народилися дві доньки: Ольга, що передчасно померла від невиліковної хвороби, і Віра, котра одружилася з князем Миколою Петровичем Урусовим.

Оцінюючи зібрання Г.П. Алексєєва, Д.І.Яворницький поставив його колекцію в один ряд з колекціями В.В. Тарновського в Качанівці Чернігівської губернії та О.М. Поля у Катеринославі. Безперечно, незгладиме враження і вплив на збирацьку діяльність Г.П. Алексєєва справило відвідування ним, починаючи ще з дитинства, славнозвісної Качанівки, безпосереднє знайомство з її унікальними колекціями, що збиралися кількома поколіннями її власників Тарновських. Юний Георгій приїжджав у Качанівку до своєї рідної тітки Ганни Дмитрівни Тарновської (уродж. Алексєєва), яка у 1818 р. одружилася з Григором Степановичем Тарновським.