| ВНИМАНИЕ! ПРОЧТИТЕ ЭТО ОБРАЩЕНИЕ!!! |
Ян Щасний Гербурт р. 25 январь 1547 ум. 31 декабрь 1616
Материал из Родовод.
| Род | Гербурти |
| Пол | мужчина |
| Полное имя от рождения | Ян Щасний Гербурт |
| Смена имени | Jan Feliks Herburt |
| Родители
♂ Ян Гербурт [Гербурты] р. ок. 1524? ум. 16 ноябрь 1577 | |
События
25 январь 1547 рождение:
1601 брак: І, ♀ Эльжбета Заславская (Гербурт, Пржерембская) [Заславские]
31 декабрь 1616 смерть:
Заметки
Ян Щасний Гербурт народився в 1547 році. Рано втратив батька. Його вихованням займався родич - канцлер Ян Замойський, який відіслав його на навчання за кордон. Ян Щасний отримав університетську освіту, подорожував Європою, перебував при цісарському дворі у Відні, знав італійську, французьку, грецьку і латинську мови. З 20-ти років почав займатися політичною діяльністю. Був секретарем у польського короля Жигмонта ІІІ, брав участь у військових походах. Згодом розчаровується в політиці короля і залишає службу. В 1601 році одружується з українською княжною Єлизаветою із Заславських із Острога і назавжди залишається в Добромилі. Сприяє розвиткові міста, запрошує купців, розширює Високий замок, розмальовує Низький замок. Їхні розписи не були високої мистецької вартості, але цікаві за сюжетом: на фоні чотирьох пірамід було зображено сейми, написано вірші і вислови, намальовано портрети польських королів і портрет власника. Ян Щасний приймав у замках видатних людей і вчених того часу, вивчав минуле українських земель і почав відчувати себе українцем. Виступив на стороні опозиції у боротьбі проти короля Жигмонта ІІІ, який був фанатичним католиком і вів нетолерантну політику щодо іновірців. Ян Щасний Гербурт боронить «народ шляхетської, грецької віри», терпить поразку і опиняється у краківській в’язниці. Тут розпочинається його літературна діяльність. У 1608 році у в’язниці він пише латинською мовою «Оповідання про перемогу низових козаків над таврійськими татарами», де прославляє хоробрість козаків. У 1609 році він просить пробачення у короля, і його звільняють з в’язниці з умовою жити тільки в Добромилі із забороною листування. Але він продовжує брати участь у політичному житті, виступає на сеймах і енергійно підтримує православних. Відверто заявляє, що він русин. Українською мовою пише «Гадка Гриця з фортуною». В 1611 році засновує в Добромилі власну друкарню і видає твори з історії Польщі і Русі. Тоді й виходить його сатиричний твір «Єзуїти» з гострим засудженням діяльності Петра Скарги, історія Польщі - «Хроніки Длугоша» в 6 книгах з накладом в 1045 примірників. У 1613 році разом з дружиною видає грамоту, в якій записує отцям василіанам 82 морги землі для будівництва монастиря і церкви. В грамоті зазначено, що вони мусять «дотримуватися богослужіння, як за наших предків бувало, релігії грецької вживати». І на Чернечій горі було закладено монастир з дерев’яною церквою. В 1888 році до монастиря прибув граф Роман Олександр Шептицький, звідси розпочалася його хресна дорога: тут став ченцем, прийняв духовний сан, отримав ім’я Андрей. У 1890 році залишив монастир. У Гербурта було багато противників, які не могли зрозуміти, як шляхтич римо-католицького обряду, відомий своєю високою освіченістю, меценат науки став на захист русинів та їхніх традицій. Єпископ Сєцинський жалівся на нього папі Павлові V. Папа докоряв Гербуртові. Але він відповів, що приймає унію, не протестує проти неї, але тілом і душею противиться її насильницькому впровадженню. Він заявив, що «Русини є моїм народом, Русь – моя рідна Батьківщина. Унію необхідно проводити спокійними і лагідними середниками». Він радив переводити в унію церковними засобами без участі держави. В одному зі своїх виступів зауважував, що польський король Жигмонт I будував і грецькі церкви, і костели. Монастир св.Спаса, що був закладений руським князем Левом, наказав закінчити, і надав ченцям землю. Згодом королівським декретом Яну Щасному заборонили видавничу діяльність, його книги конфіскували, почали судовий процес. Помер Ян Щасний Гербурт в 1616 році. Його спадкоємцем став син Ян Лев Щасний, письменник, автор "Науки Добромильської". У 1622 році він був змушений за борги продати батьківський маєток. За легендою, кожен Гербурт, що помирав, перетворювався на сизого орла, який гніздився на ближніх скелях.
РОЗМИСЕЛ ПРО НАРОД РУСЬКИЙ, НАПИСАНИЙ ПІД ЧАС МОСКОВСЬКОЇ КОНФЕДЕРАЦІЇ (1613) ПАНОМ ЩАСНИМ ГЕРБУРТОМ ДОБРОМИЛЬСЬКИМ, СТАРОСТОЮ ВИШНИЦЬКИМ ТА МОСТИЦЬКИМ
Ближайшие предки и потомки
брак: ♀ Екатерина Станиславовна Кмита
брак: ♀ Katarzyna Barzi (Herburt)
профессия: с 1568 по, Руське воєводство, Администратор соляных шахт
смерть: 1584
