| ВНИМАНИЕ! ПРОЧТИТЕ ЭТО ОБРАЩЕНИЕ!!! |
Иван Семёнович Русанович р. 1875 ум. 7 январь 1939
Материал из Родовод.
| Род | Русановичи |
| Пол | мужчина |
| Полное имя от рождения | Иван Семёнович Русанович |
| Родители
♂ Семён Гаврилович Русанович [Русановичи] р. 1831 ум. 18 июль 1909 | |
События
1875 рождение: Гоголев, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
брак: ♀ Антонина Александровна ? (Русанович) [?] р. 1880
1875 крещение: церковь Рождества Богородицы, Гоголев, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
1901 рождение ребёнка: ♂ Клавдій Іванович Русанович [Русановичі] р. 1901 ум. 1964
7 март 1905 рождение ребёнка: ♂ Микола Іванович Русанович [Русановичі] р. 7 март 1905
2 август 1907 рождение ребёнка: ♂ Володимир Іванович Русанович [Русановичі] р. 2 август 1907
1909 рождение ребёнка: ♂ Семен Іванович Русанович [Русановичі] р. 1909
7 январь 1939 смерть:
Заметки
У 1907 році, в записі про хрещення сина Володимира вказаний як священник села Крушинки, Київського повіту.
Іван Семенович Русанович народився 1875 р. До 1906 р. був поштово-телеграфним службовцем (з 1902 р. в Києві). У 1906 р. прийняв сан священика й працював у Петропавлівській церкві в Броварах. У цей час його брат Олександр був священиком броварської Святотроїцької церкви. З початку революційних подій до 1934 р. о. Іван працював священиком у селі Плоске. У звязку з гонінням на церкву приход закривають, і він повертається до Гоголева, у батьківську хату, де за рік перед цим помер його брат Олександр.
День 25 серпня 1938 р. став початком сходження на Голгофу отця Івана Русановича. Його заарештовують за поданням начальника Броварського РВ НКВС Кисиленка і санкцією прокурора Грінберга. Напевне, неабияку роль відіграла й довідка-характеристика за підписом тодішнього голови сільської ради, яка зберігається в архівній справі № 18330-ФП.
На час арешту йому було 63 роки. У справі зазначено, що його дружині Антоніні Олександрівні 58 років.
Перед працівниками НКВС було поставлено завдання «вибити» з отця Івана «зізнання» у шпигунській діяльності. Наперед скажемо, що слідству це не вдалося. Він виявився людиною-кременем. Його не зламали звірячі катування. Він поводився мужньо, гідно, у камері підтримував інших, що підтвердив спеціально підсаджений до нього Н. (М? — подано лише ініціали рос. мовою. — Ред.) Ф. Юрек, житель с. Туринці Ржищівського району.
Останній допит проводив начальник Ржищівського РВ НКВС сержант ДБ Карчевський. Завдяки його точним і детальним записам у протоколі ми маємо змогу діткнутися душею до титанічного духу отця Івана. Часом його відповіді звучать навіть іронічно, наприклад, на запитання, хто входив до контрреволюційної організації, якою він буцімто керував, Іван Русанович відповів: «Арештовані й заслані радянською владою служителі культу й сільські бабці».
- http://forum.reactor.org.ua/archive/index.php/t-3494.html
- http://catacomb.org.ua/modules.php?name=Pages&go=print_page&pid=1553
В залі серед присутніх світилася біла постать спадкоємниці роду Русановичів Тетяни Дмитрівни. В книжці наводиться її вірш, присвячений замученим подвижникам духовної ниви - батькові Дмитрові та його дядькові Іванові. Там, зокрема, є такі рядки:
Ти в райських оселях тепер спочиваєш, І спокій, і волю тобі там дали. Там дядька зустрінеш. Напевно ти знаєш, Що вслід за тобою його повели. Та душу його не вдалося зломити, Забили до смерти, і він не вернувсь... Без вас на землі нас примусили жити...
О. Іван був священиком, позбавленим парафії. Він таємно звершував християнські обряди і говорив людям правду про їхнє життя. Звичайно, за ним стежили і писали доноси. Але ось як відповідав отець Іван на допитах: "Так, я говорив, що ми живемо у злиднях, у голоді й холоді, а при цьому у нас відбирають і нашу духовну їжу - церкву і віру, всіляко її переслідують. Так, підтверджую, я говорив, що з цією владою прийде диявол. Ось візьміть 1933 рік. Тоді уряд спеціяльно створив голод, щоб умертвити 22 мільйони людей, про це совєтська влада замовчує, але народ пам'ятає і не забуде".
"Так, я здійснював релігійні обряди - хрещення дітей, щоб вони мали Божий захист, здійснював у себе вдома моління і говорив про колгоспи як про нежиттєздатну систему, що веде до злиднів колгоспників. Так, я пробуджував релігійні почуття селян, говорив, щоб вірили в Бога, інакше загинуть".
Звичайно, за таку "контрреволюційну релігійну діяльність", а точніше за прямоту правди увічі, о. Івана Русановича було закатовано ще до вироку, і він помер в камері саме на Різдво 1939 року.
+ + +
Упокой Боже, Івана і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія
[править] Источники
- ↑ Коцюба Ольга, Коцюба Віктор, Овдієнко Марія. Дума про Гоголів. Історико-краєзнавчий нарис про с.Гоголів Броварського району на Київщині. - Броварі: Українська ідея. - 2004. - 448 с. — ISBN 966-7638-15-4., стр.4. -
Ближайшие предки и потомки
брак: ♂ Пётр Павлович Муравский
крещение: 1840, Гоголев, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
смерть: 22 март 1903, Гоголев, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
похороны: 24 март 1903, Гоголев, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
брак: ♀ Марфа Михайловна Волчанецкая
крещение: до 1882, церковь Рождества Богородицы, Гоголев, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
смерть: 1933, Гоголев, Броварской район, Киевская область, УССР, СССР
брак: ♂ Иван Семёнович Русанович
смерть: Київська область, УРСР, СРСР
