| ВНИМАНИЕ! ПРОЧТИТЕ ЭТО ОБРАЩЕНИЕ!!! |
Екатерина Николаевна Мельник (Антонович) р. 19 ноябрь 1859 ум. 12 январь 1942
Материал из Родовод.
| Род | Мельники |
| Пол | женщина |
| Полное имя от рождения | Екатерина Николаевна Мельник |
| Смена фамилии | Антонович |
| Родители | |
| Вики-страница | wikipedia:uk:Антонович-Мельник_Катерина_Миколаївна |
События
19 ноябрь 1859 рождение:
брак: ♂ Владимир Бонифатьевич Антонович [Антоновичи] р. 18 январь 1834 ум. 21 март 1908
1877 рождение ребёнка: ♂ Дмитрий Антонович [Антоновичи] р. 1877 ум. 1945
12 январь 1942 смерть:
Заметки
Катери́на Микола́ївна Антоно́вич-Ме́льник (Мельник-Антонович; 19 листопада (1 грудня) 1859, місто Кременчук, нині Полтавської області — 12 січня 1942, Київ) — український історик, археолог, перекладач, громадська діячка. Друга дружина (від 1902 року) історика Володимира Антоновича. Член НТШ у Львові.
Катерина Миколаївна Мельник народилася 19 листопада (1 грудня за новим стилем[1]) 1859 року в повітовому місті Кременчук Полтавської губернії (нині один із районних центрів Полтавської області). Її батько Микола Матвійович Мельник був дворянином. До 1917 року Катерина Миколаївна писала листи зазвичай на власному гербовому папері. За радянських часів вона приховувала належність до дворянського стану, тож в автобіографіях та анкетах називала себе донькою лікаря. Це теж відповідало істині, оскільки її батько був активним громадським діячем у галузі земської медицини. Зокрема, з його ініціативи було відкрито пологове відділення в місті Кременчук.
Ближайшие предки и потомки
♂ Владимир Бонифатьевич Антонович брак: ♀ Екатерина Николаевна Мельник (Антонович)
смерть: 21 март 1908, Российская империя
брак: ♀ Варвара Ивановна Михель (Антонович)
обучение: Санкт-Петербург, Жіночий медичний інститут
брак: ♂ Дмитрий Антонович
смерть: 22 февраль 1975, Вінніпег, Канада
обучение: 1929, Стрий
степень: 1934, Львів, маґістр слов'янських наук в Університеті Яна Казимира
степень: 1937, Львів, доктор філософії (славістика)
эмиграция: 1938, Берлін, працював в Українському науковому інституті * Український науковий інститут у Берліні --- наукова установа, заснована 1926 року з ініціятиви гетьмана Павла Скоропадського. Завданням інституту було ширити серед німецького світу відомості про Україну й український народ, дослідження взаємин між Україною і західними країнами, зокрема Німеччиною, допомагати українським студентам і науковцям у студіях і дослідах. За першого періоду своєї діяльності (до 1931 року) директором Інституту був Дмитро Дорошенко. Постійними науковими працівниками Інституту були Зенон Кузеля, Крупницький, Димінський, історик Антонович, Мірчук. Бібліотека Інституту нараховувала близько 35 тисяч томів. По окупації Берліна більшовиками 1945 року Інститут перестав існувати, а його бібліотека загинула.
профессия: 1940, Прага, доцент (з 1943 р. — професор) Українського вільного університету (УВУ), викладав у Карловому університеті
брак: ♀ Марина Дмитрівна Антонович (Рудницька)
профессия: 1945, Гайдельберг
профессия: после 1945, Мюнхен, професор УВУ
степень: 1947, Німеччина, Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка
эмиграция: 1949, Вінніпег, Канада
профессия: 1949, Вінніпег, Канада, заснував відділ україністики в Манітобському університеті
профессия: с 1951 по 1976, Вінніпег, Канада, голова відділу університету
профессия: с 1955 по 1969, Канада, член-засновник Української вільної академія наук у Канаді та її президент
профессия: 1963, Рим, професор Українського Католицького Університету
смерть: 19 октябрь 1995, Монреаль, Канада
