| ВНИМАНИЕ! ПРОЧТИТЕ ЭТО ОБРАЩЕНИЕ!!! |
Николай Ильич Стороженко р. 1836 ум. 1906
Материал из Родовод.
| Род | Стороженко |
| Пол | мужчина |
| Полное имя от рождения | Николай Ильич Стороженко |
| Родители
♂ Илья Яковлевич Стороженко [Стороженко] р. 1795 | |
| Вики-страница | wikipedia:uk:Стороженко Микола Ілліч |
События
1836 рождение: село Іржавці Прилуцького повіту Полтавської області (нині — в Чернігівській області)
1906 смерть:
Заметки
руський вчений, літературознавець, шекспірознавець.
Поряд із Озерянами – Мармизівка, де було родове гніздо Прилуцького полковника Івана Стороженка й де мав свою садибу його нащадок Микола Ілліч Стороженко (1836-1906) – видатний історик літератури, професор кафедри історії загальної літератури Московського університету, член-кореспондент Петербурзької Академії наук (з 1899). М. Стороженко належав до культурно-історичної школи в літературознавстві, знаний дослідник історії західноєвропейської літератури, зокрема творчості Сервантеса, Гете, Шекспіра. Він також автор глибоких розвідок з історії України та праць про життя й творчість Т. Шевченка на основі власних архівних знахідок. Багато допомагав родичам Шевченка. Про Миколу Ілліча в земляків лишилася добра пам’ять як про справедливу, мудру людину. Він збудував у Мармизівці школу з квартирою для вчителя й виділив десятину землі. Від Стороженкової садиби з 38-кімнатним будинком і старовинним дубовим парком не лишилося й сліду.
Відомим був і Микола Ілліч Стороженко (1836–1906) – історик літератури, професор Московського університету та голова Російського Шекспірівського товариства, а водночас – автор праць про Т. Шевченка та з історії України.
Історик літератури, д-р історії заг. літератури (1878), екстраординарний (1879) і ординарний (1884) професор Московського університету, чл.-кор. Петерб. АН (1899), дійсний статський радник (1898), бібліотекар Московського і Рум’янцевського музеїв (1893—1902), автор праць із шекспірознавства ("Опыты изучения Шекспира", М., 1902), історії західноєвроп. літератури ("Из области литературы", М., 1902; "Нариси історії західноєвропейської літератури до кінця 18 ст.", під редакцією І.Франка, Львів, 1905), шевченкознавства ("Первые четыре года ссылки Шевченко" та "Новые материалы для биографии Шевченко", у ж. "Киевская старина", 1888 і 1898)
Ближайшие предки и потомки
