| ВНИМАНИЕ! ПРОЧТИТЕ ЭТО ОБРАЩЕНИЕ!!! |
Еремия Михаил Вишневецкий р. 17 август 1612 ум. 20 август 1651
Материал из Родовод.
| Род | Вишневецкие |
| Пол | мужчина |
| Полное имя от рождения | Еремия Михаил Вишневецкий |
| Родители
♂ Михайло Михайлович Вишневецький [Вишневецькі] ум. 1616 ♀ Раїна (Реґіна) Могила (Могилянка) (Вишневецька) [Могили] р. ок. 1588? ум. ок. январь 1619? | |
| Вики-страница | wikipedia:uk:Ярема Вишневецький |
События
17 август 1612 рождение:
титул: староста каневский
титул: князь
с 1634 по 1651 титул: воевода руський
1639 брак: Корона Польська, Річ Посполита, ♀ Гризельда Констанция Замойская (Вишневецкая) [Замойские] р. 27 апрель 1623 ум. 17 апрель 1672
31 июль 1640 рождение ребёнка: ♂ Михаил Вишневецкий [Вишневецкие] р. 31 июль 1640 ум. 10 ноябрь 1673
20 август 1651 смерть: Паволочь
Заметки
 |
шляхтич гербу Корибут.
За 16 років існування «України-Вишневеччини» чисельність населення краю збільшилася з 4,5 тисяч до 230 тисяч чоловік. Князь впроваджував пільги для новоприбулих поселян, активно заохочував ремесла. Відбивши у магната Адама Казановського спадкове місто Ромни, відібране в його батька, Ієремія за чотири роки перетворив його в найкрупніший на Задніпров'ї торгівельно-економічний центр. У місті почали розвиватися ковальство, ткацтво, шевство, з'явився двір для приїжджих купців, а роменські ювеліри стали відомими далеко за межами Вишневеччини.
Жива торгівля велася як із «далеким зарубіжжям» (хліб, поташ і селітра йшли з тих країв у Західну Європу), так і з Росією. Причому торгова експансія з Вишневеччини була такою сильною, що її купці вели свої справи в самій Москві, всупереч існуючій в ті часи заборони «литовським людям» торгувати в столиці Московщини.
Заохочуючи цехову систему, Ієремія звільняв ремісників «від повинностей менших і частих», за виключенням ремонту греблі в разі її прориву і оборони міста від неприятеля. Частина цехової продукції йшла «на замок», за яку намісник князя мав платити цеховикам за твердими розцінками.
Інший міф: Ярема - противник православної віри, який силою впроваджував католицтво. Насправді віротерпимості у володіннях князя-католика можна було лише позаздрити. Крім Михайлівського костьолу і бернардинського кляштору в Лубнах та трьох капличок у крупних містах більш ніщо не свідчило про «католицьку експансію».
Натомість Ієремія неодноразово обдаровував православні монастирі привілеями і земельними наданнями.
Ба більше: саме за його повелінням у досить крупному містечку Срібному (на території Чернігівської області) постало православне братство з церквою, школою, шпиталем і місцем для зборів.
Вільно могли відправляти у Вишневеччині свої обряди і прихильники «аріанської єресі», переслідувані в усій Речі Посполитій. Лише завдяки покровительству Ієремії ігумен Мгарського монастиря Калістрат зміг протистояти спробам католицьких патерів перетворити православні обителі на кляштори.
Єзуїтська колегія у Львові, де навчався Ярема Вишневецький, а до нього - Богдан Хмельницкий і Станіслав Жолкевський.
В чому справді полягає «вина» князя Ієремії - так це у втручанні у протистояння між двома православними митрополитами: Ісайєю Копинським, духівником своєї матері, і Петром Могилою, двоюрідним дядьком «задніпровського державці». Ісайя прагнув уберегти руську церкву Речі Посполитої від західних впливів і підпорядкувати її Московському патріархату. Навпаки, П. Могила мав намір створити самостійний Київський патріархат і посилав здібних учнів у Західну Європу, аби в підсумку підвищити освітній рівень православних, котрий помітно поступався, у порівнянні з католиками.
Ієремія виступив на боці свого дядька - допоміг йому відібрати у Ісайї Густинський і Мгарський монастирі. Сталося це в 1635 році. А через два роки спалахнуло повстання Павлюка-Острянина.
Аналіз тогочасних документів, насамперед відписок московських прикордонних воєвод зі слів задніпровських ченців, свідчить, що повстання було інспіроване духовенством кола Ісайї Копинського, які лякали козаків, і без того стурбованих питанням утисків їхніх вольностей урядом Речі Посполитої, нібито насильницьким покатоличенням України.
Що ж до стосунків із козацтвом - там теж не все так просто. Ієремія змушений був захищати свої володіння від повстанців Павлюка і Острянина, що видається цілком природним. Разом з тим, в його військах були козацькі хоругви, він мав фінансові справи із удовою страченого козацького ватажка Івана Сулими.
У poмaнi "Мapкo Пpoклятий" кaже князь Яpемa Bишневецький пpo кoзaкiв: нiчoгo вiн з ними не зpoбить — "coтнями вiшaю, четвеpтyю, caжaю нa пaлi, a вoни ще гipш пiднiмaютьcя... Зaпеклий з бica нapoд!".
"Лучшие города, местечки и села принадлежали Полякам; Лубны, Пирятин, Лукомля, Сенчи, Лохвица, Прилука, Журавка, Ичень и Монастырище принадлежали Князю Иеремии Михайле Корибуту Вишневецкому;"
Ближайшие предки и потомки
брак: ♀ Александра Андреевна Капуста (Вишневецкая)
титул: с 1570 по, książę, dworzanin królewski
смерть: 3 апрель 1577
титул: Хотин, Турецьке царство, Паркалаб хотинський
титул: Сучава, Турецьке царство, сучавський воєвода
брак: ♀ Марґарет
титул: с 1601 по 1602, Волоське воєводство, Турецьке царство, волоський воєвода
титул: с 1606 по 1607, Молдовське воєводство, Турецьке царство, молдовський воєвода
смерть: октябрь 1607, Молдовське воєводство, Турецьке царство, отруєний
титул: с 1578 по 1581, Запоріжжя, Гетьман війська запорізького
титул: с 1580 по 1594, Черкаси, Канів, Староста черкаський і канівський
титул: с 1584 по 1594, Вишнівець, Князь вишневецький
титул: с 1584 по 1594, Корсунь, Любеч, Лоїв, Староста корсунський, любецький, лоївський
событие 1: 1589, Мошен, Купив мошенську волость
смерть: 1594
брак: ♀ Феодора Чапліц
титул: с 1609 по 1618, Київ, Каштелян київський
смерть: 1618
брак: ♂ Władysław Мышковский(Myszkowski)
брак: ♂ Максимилиан Пшерембский
брак: ♂ Ян Чарнковский
брак: ♂ Станислав Ревера Потоцкий
смерть: 1665
титул: княжна Молдавская
брак: ♂ Самуил Корецкий
смерть: 1618, умерла вскоре после родов дочери
♀ Гризельда Констанция Замойская (Вишневецкая) брак: ♂ Еремия Михаил Вишневецкий , Корона Польська, Річ Посполита
смерть: 17 апрель 1672
♀ Элеонора Мария Жозефа Австрийская титул: 27 февраль 1670, Эрцгерцогиня Австрийская
брак: ♂ Михаил Вишневецкий , Польша, монастырь Ясная Гора
брак: ♂ Charles V de Lorraine , Wiener Neustadt
титул: 6 февраль 1678, Королева-консорт Польши
смерть: 17 декабрь 1697, Вена, Австрия
♂ Léopold Ier de Lorraine титул: 18 апрель 1690, Duc de Lorraine
брак: ♀ Елизавета Шарлотта Бурбон-Орлеанская , Bar-le-Duc (55)
смерть: 27 март 1729, Lunéville (54)
титул: 1695, Evêque d'Olmütz
титул: 1698, Evêque d'Osnabrück
титул: 1711, Archevêque de Trèves
смерть: 4 декабрь 1715, Wien
смерть: 25 август 1705, Cassano d'Adda, Bataille de Cassano
