| ВНИМАНИЕ! ПРОЧТИТЕ ЭТО ОБРАЩЕНИЕ!!! |
Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.
Андрей Афанасьевич Потебня р. 19 август 1838 ум. 20 февраль 1863
Материал из Родовод.
| Род | Потебни |
| Пол | мужчина |
| Полное имя от рождения | Андрей Афанасьевич Потебня |
| Родители | |
| Вики-страница | wikipedia:ru:Потебня,_Андрей_Афанасьевич |
События
19 август 1838 рождение:
20 февраль 1863 смерть:
Заметки
Андрій Опанасович Потебня (19 (31) серпня 1838 — 20 лютого (4 березня) 1863) — український військовик шляхецького роду, політичний діяч, учасник Польського визвольно го повстання 1863—64.
Брат філолога Олександра Потебні. В 1856 закінчив Констянтинівський кадетський корпус у Петербурзі. Служив у Шліссельбурзькому піхотному полку (з 1861 був підпоручникам). Став одним з організаторів і керівників таємної організації — «Комітет ро сійських офіцерів у Польщі». У червні 1862 залишив службу. 27 червня (9 липня) 1862 здійснив замах на царського намісника у Польщі Олександра Лідерса. Взяв участь у Польському повстанні 1863—64. Загинув у бою з російськими військами біля Піщаної Скелі.
Андрій Потебня народився 19 серпня 1838 року в селі Перекопівка на Роменщині Полтавської губернії. Батько Андрія — Панас Юхимович Потебня, козацького роду, походив із запорожців, був відставним штабс-капітаном — брав участь у війнах з Персією і Туреччиною в 1828–1829 роках. Служив судовим засідателем у Ромні, де мав будинок: у Перекопівці в нього був хуторець з п’ятьма кріпаками. У родині Потебні було п’ятеро дітей: чотири сини й одна донька. (Троє з чотирьох братів — Андрій, Петро і Микола — віддали свої життя у боротьбі з російським царизмом, стали революціонерами). Ерудований у багатьох наукових питаннях, володіючи кількома мовами, батько майбутнього героя визвольного повстання над усе цінував освіченість. Андрій був у сім’ї другим сином. Першому, Олександру, судилося стати відомим вченим, засновником так званого психологічного напряму у вітчизняній філології. Його іменем названо Інститут мовознавства Академії наук України.
У 1848 році батьки віддають десятилітнього Андрія до Орловського, а згодом до Полоцького кадетського корпусу. Відкритий 1835 року в древньому білоруському місті, корпус мав цілком конкретну мету: активно русифікувати дворянську молодь західних, недавно загарбаних губерній, подолати ворожі царській Росії настрої, які йшли з Польщі після потопленого в крові повстання 1830–1831 років.
Згодом 16-й випуск Полоцького кадетського корпусу, до якого належав Андрій Потебня, переводять до Петербурга. Андрій Потебня закінчив навчання в званні прапорщика і був направлений у 16-й Шліссельбурзький піхотний полк 4-ї піхотної дивізії, розквартирований у Варшаві. Між ним і людьми, до яких так рвалася його душа, постав мундир офіцера російської армії — мундир загарбника. Не допомагали ані досконале знання польської мови, ані вроджені щирість та доброта. Через два роки Потебню посилають у Царськосільську стрілецьку школу.
Там студентська громадськість перебувала під впливом діячів революційно-демократичного руху, зокрема друга Тараса Шевченка Зигмунта Сераковського, який називав себе «українцем з правого берега Дніпра». Дружба з ним і завершила формування поглядів Андрія Потебні. Діставши 1 грудня 1859 року свідоцтво І ступеня про відмінне закінчення офіцерської школи, він повертається до свого Шліссельбурзького полку в Польщу. І одразу знаходить однодумців.
Ближайшие предки и потомки
