Ярослав Вікторович Домбровський р. 13 ноябрь 1836 ум. 23 май 1871

Материал из Родовод.

Запись:708779
Перейти к: навигация, поиск
Род Домбровські
Пол мужчина
Полное имя
от рождения
Ярослав Вікторович Домбровський
Родители

Віктор Олексійович Домбровський [Домбровські]

Вики-страница wikipedia:uk:Домбровський_Ярослав

События

13 ноябрь 1836 рождение: Житомир, Волынская губерния, Российская империя

23 май 1871 смерть: Российская империя

Заметки

Яросла́в Домбро́вський (пол. Jarosław Dąbrowski; *13 листопада 1836, Житомир — †23 травня 1871, Париж) — український і європейський політик і військовий діяч польського походження. Народився в Україні.

Ярослав Домбровський — учасник боротьби Польщі за незалежність та відновлення держави в кордонах 1772 року. Емігрував до Франції. Був головнокомандуючим збройними силами Паризької Комуни.

Ярослав Домбровский народився в м. Житомирі в сім'ї збіднілих дворян. З 1845 по 1853 проходив навчання в Брестському кадетському корпусі, потім був відправлений в Санкт-Петербурзький Дворянський полк (потім — Константинівський кадетський корпус). В 1855 успішно закінчивши навчання, підвищений у прапорщики та назначений в 19-у польову артилерійську бригаду, що брала участь у Кавказькій війні. В 1859 році вступає в Ніколаєвську академію Генерального штабу в Петербурзі. Входить в організацію опозиційно налаштованих офіцерів-генштабістів, потім стає одним з його керівників. З грудня 1860 року починає встановлювати зв'язки з польськими конспіраторами. 6 лютого 1862 року приїжджає до Варшави та починає підпільну роботу в якості конспіративного начальника міста та члена Центрального Національного Комітета. В червні приймається розроблений Домбровським план повстання. 14 серпня Домбровський був заарештований та ув'язнений в Варшавську цитадель. Навіть перебуваючи в ув'язненні, він керує повстанням. В 1864 році повстання було придушене. Після провалу повстання йому винесений вирок 15 років каторжних робіт, але в грудні 1864 року він зумів здійснити втечу з московської пересильної тюрми. В травні 1865 році при співпраці В. М. Озерова з заслання визволена Пелагія Домбровська - дружина революціонера. В червні подружжя емігрує в Європу.

Під час переїздів по Європі знайомиться з Джузеппе Гарібальді, Олександром Герценом, Михайлом Бакуніним. Восени 1865 приїжджає в Париж, де влаштовується на роботу креслярем. В 1866 року виникає обєднання польської еміграції (пізніше - об'єднання польської демократії).

В 1868 році виходить книга Ярослава Домбровського «Критичний нарис війни 1866 року в Німеччині та Італії», в якій він намагався дати оцінку подіям, що сталися в Європі. В ній він дає прогнози відносно наступного розвитку подій.

В 1869 році Домбровський арештований французькою поліцією за хибним доносом, але був виправданий та відпущений на волю.

В 1870 році почалася війна, про яку писав Домбровський. Прусія напала на Францію, розгромивши під Седаном війська імператора. Наполеон III попав у полон. Пруська армія вступила Париж в цей час у Францію приїжджає Джузеппе Гарібальді - але французи відмовляються від італійської і від польської допомоги. Та все ж в жовтні 1870-го Домбровський організував польський легіон в Ліоні - але він залишився практично майже не потрібний.

Пам'ятна дошка на будинку, в якому народився Ярослав Домбровський. Житомир, вул. Мала Бердичівська 10

В березні 1871 року Ярослав Домбровський приїжджає в Париж. Тут 18 березня представники лівих сил — переважно анархісти - створили Паризьку комуну, і Домбровський став її активним учасником. Серед комунарів і його друзі. Членом комуни став також Михайло Бакунін, заочно членом комуни вибрали і Гарібальді. Домбровський спочатку керував XI легіоном, потім його призначили комендантом Паризького укріпленого району та командуючим військами західного сектору оборони Парижу. В квітні Домбровському присвоїли звання генерала та доручили керувати військами комуни в боях проти версальських військ.

В травні 1871 року версальські війська увірвались в Париж. Домбровський керував обороною Комуни. 23 травня 1871 року куля влучила в голову генерала. Він помер через дві години в паризькій лікарні Ларібуазьє.

Через декілька днів Адольф Тьєр придушив повстання та ліквідував Комуну.

Тіла страчених комунарів та жертв Комуни були поховані на кладовищі Пер-Лашез.


Ярослав Добровский родился в семье обедневших дворян. С 1845 по 1853 проходил обучение в Брестском кадетском корпусе, затем был отправлен в Санкт-Петербургский Дворянский полк (затем — Константиновский кадетский корпус). В 1855 Домбровский, как успешно окончивший обучение, произведён в прапорщики и назначен в 19 полевую артиллерийскую бригаду, участвовавшую в Кавказской войне.

– Наверное, это слишком сильно сказано, но определенная тенденция просматривается (улыбается. – Авт.). В годы обучения в Московском университете Болеслав Шостакович втянулся в движение шестидесятников. Они не занимались террором, как позднее народовольцы. Это была эпоха Чернышевского. Дед был бунтарем по натуре. Он участвовал в конспиративных студенческих организациях. Среди прочего они готовили побеги лицам, подвергшимся царским репрессиям. Дед лично участвовал в организации нескольких акций, но наиболее известным стал побег из московской пересыльной тюрьмы Ярослава Домбровского, выдающегося деятеля польского освободительного движения. Ярослав Домбровский готовил Январское польское восстание 1863 года, но его арестовали накануне выступления, и ему предстояла ссылка в Сибирь. Дерзкая операция прошла успешно, в результате Ярослав Домбровский был переправлен в эмиграцию. Через несколько лет он стал генералом, главнокомандующим Парижской коммуны и погиб на баррикадах в бою с версальцами.


Ближайшие предки и потомки

Деды
Ян Генрик Домбровський
рождение: 1755
смерть: 1818
Деды
Родители
Родители
 
== 3 ==
Ярослав Вікторович Домбровський
рождение: 13 ноябрь 1836, Житомир, Волынская губерния, Российская империя
смерть: 23 май 1871, Российская империя
== 3 ==

Личные инструменты
На других языках