Василь Володимирович Величковський р. 1 июнь 1903 ум. 30 июнь 1973

Материал из Родовод.

Запись:416495
Перейти к: навигация, поиск
Род Величковські
Пол мужчина
Полное имя
от рождения
Василь Володимирович Величковський
Родители

Володимир Юліанович Величковський [Величковські] р. 1875 ум. 12 февраль 1940

Анна Теодорович [Теодоровичі] р. 1877 ум. 6 февраль 1959

Вики-страница wikipedia:uk:Величковський Василь Володимирович

События

1 июнь 1903 рождение:

30 июнь 1973 смерть:

Заметки

Василь Величковський народився 1 червня 1903 р. в місті Станіславові (тепер Івано-Франківськ) в родині священика, родовід якої сягав Запорізьких козаків. Батько, Володимир Величковський, був парохом у селі Шупарці (теперішня Тернопільська область); мати - донька о. Миколая Теодоровича й Харитини з Онишкевичів. Рід Величковських з боку батька був священичим вже понад 300 років, а походив зі Східної України, із села Величків.

У віці восьми років Василь почав ходити до початкової школи в селі Пробіжна, де провчився три роки. Після закінчення школи батьки віддали Василя на навчання до Інституту Св. Йосафата, що його провадили отці Василіяни. Тут сталася важлива подія: під час місій мати посвятила свого сина Василька під Покров Пресвятої Богородиці. До шостого класу Василь вступив у селі Городинці. Там його застала Перша світова війна, там у 1918 році він вступив до лав Січових Стрільців.

У 1920 році Василь повернувся додому і відразу вступив на богословські студії до Львівської семінарії, де професором догматики був о. д-р Йосип Сліпий. Дияконські свячення Василь отримав з рук слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького, а в 1924 році, після чотирьох років семінарії, вступив до монастиря Отців Редемптористів у Голоску біля Львова, де його з батьківською любов'ю прийняв о. Йосиф Схрейверс. Кандидатуру-постулят Василь розпочав 2 серпня в день св. Іллі. Незабаром, 9 жовтня 1925 р., у віці 22 років він прийняв тайну священства від єпископа Луцького і всієї Волині Кир Йосифа Боцяна. Спочатку молодий о. Величковський два роки працював вчителем у ювенаті - малій семінарії Отців Редемптористів у Збоїськах біля Львова, яка мала тоді понад 100 студентів. Проте діяльність о. Василя не обмежувалася викладанням у ювенаті: разом з іншими отцями він їздив по селах і містечках Галичини, допомагаючи в проведенні місій та реколекцій. Помітивши великий проповідницький талант і апостольську ревність отця Василя, настоятелі вирішили в 1927 році перевести його до монастиря в Станіславові, де працювала велика місійна група на чолі з визначним місіонером о. Йосифом Де Вохтом.

У 1963 році, під час ІІ Ватиканського Собору Папа Іван ХХІІІ звернувся до Генерального Секретаря Комуністичної Партії СРСР Микити Хрущова з проханням звільнити Митрополита Йосифа Сліпого для участі у Соборі. Митрополита було звільнено, і під час триденного перебування в Москві йому вдалося послати телеграму до о. Величковського з проханням негайно приїхати для залагодження важливої справи. Оримавши телеграму, о. Василь прибув до Москви і відправив з Митрополитом Сліпим Літургію, під час якої о. Величковського було висвячено на єпископа й призначено місцеблюстителем Греко-Католицької Церкви в Україні. Очоливши мовчазну Церкву, владика Величковський висвятив понад 40 нових священиків. Він написав і поширював книжечку про Матір Божу Неустанної Помочі, провадив активну душпастирську діяльність, часто слухав радіо "Ватикан". Цих фактів для КГБ було достатньо, щоб 2 січня 1969 року заарештувати його вдруге й засудити на три роки ув'язнення, яке владика відбував у тюрмі найсуворішого режиму в місті Комунарську поблизу Донбасу.

Після закінчення терміну ув'язнення в 1972 році владику Величковського відправили за межі СРСР. Величковський відвідав свою сестру в місті Загребі (Югославія), а потім поїхав до Рима, де зустрівся з Блаженнішим Верховним Архиєпископом і Кардиналом Йосипом Сліпим. Папа Павло VI сердечно прийняв владику Величковського і понад 40 хвилин розмовляв із ним про переслідування Греко-Католицької Церкви в СРСР.

Провівши деякий час у Римі, владика Величковський їде на запрошення Митрополита Максима Германюка до міста Вінніпега (Канада). Тут місцеві українці вітали його як героя, незламного борця, довголітнього в'язня концентраційних таборів, що вижив наперекір всім силам зла. 24 серпня 1972 року владику вітала молодь Українського пласту в оселі "Вовча тропа". Коли владика проходив між рядами молодих українців, з чотирьох тисяч грудей водночас вирвався оклик: "Слава, слава, слава..." Владика виголосив патріотичну промову, передав вітання від ровесників з України, згадав про славні подвиги козаків і Січових Стрільців, для яких сенсом всього життя було гасло "Бог і Україна".

Недовго довелося єпископові Василю Величковському бути для українців діаспори живим свідоцтвом переслідувань підпільної Греко-Католицької Церкви. Немовби передчуваючи близьку смерть, владика Величковський відвідував українські парохії по всій Канаді й Сполучених Штатах. Як свідчить брат Василь Стець, перед від'їздом за кордон владиці Величковському за наказом КГБ зробили ін'єкцію отрути сповільненої дії, і тому він не прожив на волі й року. 30 червня 1973 року його сповнене любові батьківське серце зупинилося на 70-му році життя та 10-му році єпископських свячень. Але удари цього серця наче промовляють в наших душах: "Не бійся нічого, що маєш витерпіти. От, укидатиме декотрих з вас диявол у темницю, щоб випробувати вас, і матимете горе десять днів. Будь вірний до смерті, і дам тобі вінець життя" (Одкр. 2,10).

Зважаючи на свідоцтво праведного життя блаженної пам'яті Кир Василя Величковського, зокрема, його витривалість, мужність та вірність Христовій Церкві, виявлені під час переслідувань за віру, з нагоди 2000 Ювілейного Року розпочато беатифікаційний процес. 2 березня 2001 року процес завершився на єпархіальному рівні і справу передано до Апостольської Столиці. 6 квітня 2001 р. богословська комісія ствердила достовірність мучеництва Василя Величковського, 23 квітня факт мучеництва підтвердили збори кардиналів, а 24 квітня 2001 року Святіший Отець Іван Павло ІІ підписав декрет про беатифікацію Єпископа Василя Величковського як блаженного мученика за Христову Віру. Під час Святої Архиєрейської Літургії 27 червня 2001 року Божого у Львові Святійший Отець Іван Павло ІІ проголосив Василя Величковського блаженним.

Народився Василь Всеволод Величковський 1 червня 1903 року в Станиславові (нині Івано-Франківськ) у давній священичій родині Величковських і Теодоровичів. Його батьки, о. Володимир та Анна, виховували дітей ревними, жертовними християнами, звідси й бажання молодого Василя все життя працювати задля спасіння душ. До гімназії Василь ходив у м. Городенці. П’ятнадцятирічний гімназист був щирим патріотом, а тому під час Першої світової війни відстоював незалежність рідного краю в лавах Української Галицької Армії. Після щасливого повернення з війни у 1920 році молодий Василь Величковський вступає до Львівської Духовної семінарії, а в 1924 році отримує дияконські свячення з рук Митрополита Шептицького. Саме в цей час у його душі визріло покликання до монашого служіння. За сприянням своєї тітки, с. Моніки, ЧСВВ Величковський вступив до новіціяту Отців Редемптористів і через рік, 29 серпня 1925 року, склав чернечі обіти убожества, чистоти й послуху. Оскільки Василь Величковський вже завершив богословські студії, то відразу після закінчення новіціяту 9 жовтня того ж року єпископ Й. Боцян рукоположив Василя на священика.


Ближайшие предки и потомки

Деды
Іван Величковський
рождение: 1850
брак: Людвика Клосевич
смерть: 17 октябрь 1920
Юліан Величковський
рождение: 1845
брак: Олена Лотоцька
смерть: 26 январь 1889
Микола Теодорович
рождение: 1850
брак: Любіна Охримович (Теодорович)
посвящение: 1874
профессия: с 1874 по 1875, Парище, сотрудник
профессия: с 1875 по 1881, Долина, сотрудник
профессия: с 1882 по 1893, Іваниківка, парох
профессия: с 1893 по 1900, Трибухівці, парох
профессия: с 1900 по 1906, Гусятин, парох
профессия: с 1906 по 1917, Пробіжна Нова, парох
смерть: 10 октябрь 1917, Пробіжна Нова
Юліян Охримович
рождение: 31 январь 1843, Тисів, Долинський повіт
посвящение: 1868
профессия: с 1868 по 1872, Урич
брак: Марія Коблянська
профессия: с 1872 по 1908, Сенечів, раніше - Сенечіль
смерть: 28 январь 1908, Сенечів
Іван Охримович
рождение: 1852
брак: Вікторія Яцикевич (Охримович)
профессия: Яхівці, парох
профессия: с 1872 по 1883, Саджава, сотрудник, згодом адміністратор парохї
посвящение: 1879
профессия: с 1883 по 1888, Богородчани, сотрудник
профессия: с 1888 по 1896, Грабовець
профессия: с 1906 по 1922, Ляхівці
смерть: 25 январь 1922, Ляхівці
Осип Охримович
рождение: 30 январь 1858, Велдіж
смерть: 5 март 1920, Велдіж
Леонтина Охримович (Качала)
рождение: 1839, Тисів
брак: Андрій Качала
смерть: 1912, Болехів
Марія Охримович
рождение: 13 апрель 1850, Болехів
Неоніла Охримович (Лопатинська)
рождение: 26 февраль 1845
брак: Василь Лопатинський
смерть: 14 октябрь 1883, Розділ
Клим Охримович
обучение: Львів, навчався у Львівському університеті (перша половина 1870-х рр.), правничий відділ
смерть: 26 октябрь 1885, Станиславів, загинув від випадкового пострілу з рушниці під час полювання
Деды
Родители
Діонізій Величковський
рождение: 16 октябрь 1886
брак: Ірина Кисілевська (Величковська)
посвящение: 1912
профессия: с 1912 по 1914, Грушка, Товмацький повіт, сотрудник
профессия: после 1914, Горохолина, Богородчанський повіт, сотрудник
профессия: с 1921 по 1927, Росохач, Коломийський повіт, парох
смерть: 11 май 1927, Росохач, Коломийський повіт
Ірина Теодорович
рождение: 5 июль 1878
профессия: ок. 1902?, Львів, настоятелька ЧСВВ
профессия: с 1924 по 1949, настоятелька василиянок, які працювали в школах Америки
смерть: 12 июль 1954, Філадельфія
Василь Теодорович
рождение: 12 май 1881, Рахиня
посвящение: 27 август 1905, вічні обіти
посвящение: 7 июль 1908, єрейське рукоположення
смерть: 3 февраль 1958, США
Петро Теодорович
рождение: 23 апрель 1884
посвящение: 30 ноябрь 1913, вічні обіти
посвящение: 30 май 1920, єрейське рукоположення
смерть: 28 май 1945, за іншими даними - арештований і помер в концлагері 1946
Павло Теодорович
рождение: 8 июнь 1896
смерть: 18 апрель 1976, США
Родители
 
== 3 ==
Варвара Величковська
рождение: 1910
смерть: 1993
Віра Величковська
рождение: 1907
смерть: 1996
Василь Володимирович Величковський
рождение: 1 июнь 1903
смерть: 30 июнь 1973
== 3 ==

Личные инструменты
На других языках