Агатангел Юхимович Кримський р. 3 январь 1847 ум. 15 январь 1942

Материал из Родовод.

Запись:252298
Перейти к: навигация, поиск
Род Кримські
Пол мужчина
Полное имя
от рождения
Агатангел Юхимович Кримський
Родители

Юхим Степанович Кримський [Кримські]

Аделаида Матвеевна Сидорович [Сидоровичи]

Вики-страница wikipedia:uk:Кримський Агатангел Юхимович

События

3 январь 1847 рождение:

15 январь 1942 смерть: Кустанай

Заметки

Слід зазначити, що не лише в їхніх біографіях є місця, епізоди та факти, які римуються між собою. Чимало схожого можна знайти в історії родів Лесі Українки та Агатангела Кримського. Для цього здійснимо короткий екскурс в їхнє минуле. Родоводи А. Кримського і Лесі Українки збереглися переважно в вигляді сімейних переказів і легенд. Вони сповнені драматизму, пригодницьких елементів і навіть казкових метаморфоз. А. Кримському було відомо, що його рід походив з тюрксько-татарського племені, один з його предків доводився родичем кримському ханові, спадкоємцеві могутнього Батия, і посідав впливове становище - був муллою. 1696 року після якогось гострого конфлікту, рятуючись від помсти розгніваного хана, він змушений був утекти з Бахчисараю і оселитися в Литві, як наприкінці ХVІІ століття нерідко робили його знедолені співвітчизники, щоб не стати жертвами ханської сваволі. 1915 року в своєму інтерв'ю кореспондентові бахчисарайської газети "Терджиман" А. Кримський розповідав про свого мандрівного предка, що опинився серед чужого народу: "Він був змушений узяти християнську віру. Його охрестили і, зважаючи на те, що вийшов він із Криму, стали називати Кримським. Значне число документів, що лишилися відтоді, та інші докази довго зберігалися в нашій родині…" [3]. Після пожежі в обійсті діда А. Кримського Степана Павловича його діти розсипалися по світу. Батько Агатангела Юхим Степанович свою службову кар'єру розпочав у Влолодимирі-Волинському. Тут він одружився, дочекався поповнення сім'ї. З малим Агатангелом родина переїхала у Звенигородку, повітове містечко на південній околиці Київської губернії.

Зв'язки між Кримом та Литвою (і Волинню) датуються ще часами великого князя Литовської о Вітовта (1392 - 1430), який запрошував татарських дружинників до обох своїх резиденцій: біля Вільна та Луцька. Втікач-мулла оселився у Мстиславі (тершорія Могилівської області Білорусії), прийняв християнство і одружився з місцевою жінкою (близько 1698 р.).

Із того мстиславського татарського роду походили дві цікаві заслужені родини: Куторги та Кримські (пер. із 'тюрк..Киримли). Брати Куторги стали в першій половині XIX сторіччя оздобою російської науки. Обидва були професорами Санкт-Петербурзького університету: зоолог Степан Семенович (1805 - 1861) та творець античної історії в російській науці Михайло Семенович (1809 - 1886).

Як відомо, обурений польським повстанням 1831 р. і, зокрема, 1863 р., царський уряд вирішив деполонізувати "Юго-Западньїй" край. Почали засновувати російські середні школи, зокрема на Волині, і туди тепер подавалися на працю українці пе тільки з Правобережжя, але й з колишньої Гетьманщини та Слобідської України. Таким чином, в 1866 р. народився в Холмі Михайло Грушевський, син учителя Сергія з Київщини, а 25 лютого 1871 року у Новограді-Волинському (Житомирської області)-Лариса Косач, пізніша Леся Українка, дочка Петра Косача із Гадяча, а дещо раніше, 15 січня того ж року, - найкращий кримський подарунок Україні - Агатангел Юхимович Кримський. Бо вчитель історії і географії Євфимій (українською мовою Юхим) Кримський, татарсько-білоруського походження, також зацікавився можливістю дістати працю на Волині і переїхав у Володимир-Волинський з Білорусі разом зі своєю дружиною Аделаїдою Матвіївною Сидорович, яка - за словами Агатангела Юхимовича у листі до Івана Франка - була "полька литовська" [Кримський 1972-1974,5/1, 38].

Про своє походження Агатангел Юхимович пише до свого інтимного друга Бориса Грінченка (17.УІ.1901 р.): "До речі, питаєтеся, яким робом з мене татарин. Наскільки мені вияснили, перший наш прадід, виходець із ханства, мав охреститися більш-менш 1698 р. у Мстиславці. Це я виводжу із запису на стародавнім молитовнику. В сентябрі сестра моя в других перешле мені арабські документи (її батько був найстарший і папери позоставались у нього)" [Кримський 1972 - 1974, 5/1, 360].


Ближайшие предки и потомки

Личные инструменты
На других языках